У чому суть реформи судової гілки влади
Сьогодні з достовірністю можна сказати, що Міністерство юстиції України увійшло до трійки лідерів міністерств, які найактивніше запроваджують реформи.
Про це свідчать результати дворічного дослідження проекту Індекс моніторингу реформ (іМоРе). Серед найуспішніших напрямків – реалізація антикорупційної політики та створення антикорупційних органів, запуск системи електронного декларування, відкриття реєстрів та перехід до надання послуг через Інтернет.
За безпосередньої участі Міністерства юстиції запущено чи не найважливішу для нашої країни реформу – реформу судової гілки влади.
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя», ініційований Президентом України. Це важливий крок в контексті проведення судової реформи.
Основним завданням новоствореного органу суддівського врядування є забезпечення незалежності судової влади з одночасним забезпеченням її функціонування на засадах відповідальності та підзвітності перед суспільством.
Вища рада правосуддя буде опікуватися формуванням доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержанням норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Новий закон значно розширює повноваження Вищої ради правосуддя у порівнянні з повноваженнями попереднього органу – Вищої ради юстиції. Тепер Вища рада правосуддя:
вносить подання про призначення судді на посаду;
ухвалює рішення про звільнення судді з посади, про порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;
надає згоду на тримання судді під вартою чи арештом;
розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді;
бере участь у визначенні видатків Держбюджету на утримання судів, органів та установ системи правосуддя.
Як бачимо, раніше деякі повноваження належали Парламенту.
Рішення ради можна оскаржити лише у Верховному Суді.
Рада складається з 21 члена, з яких: 10 обирає з’їзд суддів України, по 2 призначають Президент, Верховна Рада, з’їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів і з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ.
Голова Верховного Суду входить до складу ради за посадою.
Строк обрання членів ради – 4 роки, одна й та сама особа не може обіймати посаду два строки поспіль.
Склад Ради затверджується Указом Президента України.
Членом Вищої ради правосуддя може бути обраний чи призначений: громадянин України, не молодший 35 років, який володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років, належить до правничої професії, відповідає критерію політичної нейтральності.
При цьому, НЕ МОЖЕ бути членом Вищої ради правосуддя особа, яка є:
* членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, яка має політичні цілі або бере участь у політичній діяльності;
* бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності.
Член Вищої ради правосуддя не має права суміщати свою посаду з будь-якою посадою, зокрема, в органі державної влади або місцевого самоврядування; зі статусом народного депутата України або з підприємницькою діяльністю.
Крім того, закон розширив коло суб’єктів, майно, статки й витрати яких підлягають обов’язковому декларуванню. Це, зокрема стосується членів, апарату та інспекторів Вищої ради правосуддя, а також апарату Вищої кваліфікаційної комісії. Це посадові особи, які є відповідальними за формування чесного, відповідального і ефективного суддівського корпусу.
Також суттєвими є й зміни до Кримінального процесуального кодексу України, за якими Міністерство юстиції набуло повноважень органу слідства. Державна кримінально-виконавча служба у складі Мін’юсту стала органом досудового розслідування і її слідчі мають право здійснювати досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби.
Уповноважений працівник системи виконання покарань в найкоротші строки зможе розпочати та здійснити відповідні процесуальні дії з метою:
* оперативного, повного та своєчасного огляду місця події,
* фіксації доказів,
* внесення відомостей в ЄРДР,
* розслідування по гарячих слідах, особливо у випадку нанесення тілесних ушкоджень чи вбивства.
Надання Мін’юсту функцій правоохоронного органу є логічним.
Законом також внесено ряд змін до категорій осіб, які мають право безоплатну вторинну правову допомогу.
Насамперед – це внутрішньо переміщені особи та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу ветерана війни, у тому числі учасника бойових дій.
Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було раніше, а з будь-яких питань.
Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:
по-перше, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї;
по-друге, особа матиме право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів.
Олег Трейтяк, Головне територіальне управління юстиції в Чернігівській області
